Українське Просвітництво, що тривало приблизно з кінця XVII до початку XIX століття, характеризувалося зростанням раціоналізму, індивідуалізму та секуляризму. Серед діячів-просвітителів були й українські філософи-письменники, які своїми ідеями сприяли поширенню просвітницьких ідей в Україні.
Найвідомішим українським філософом-письменником доби Просвітництва був Григорій Сковорода. Народившись 1722 року на Полтавщині, Сковорода був вихований у дусі православ'я. Однак, здобуваючи освіту в Києво-Могилянській академії, він захопився західноєвропейською філософією, що значно вплинуло на його світогляд.
У своїх філософських творах, до яких входять трактати та діалоги, Сковорода викладав власну філософію, засновану на ідеях сенсуалізму, деїзму та пантеїзму. Він вважав, що справжнє щастя полягає в пізнанні свого "внутрішнього світу" і в житті згідно з природою.
Однією з основних ідей філософії Сковороди була концепція "сродної праці". За Сковородою, кожна людина має своє покликання, своє місце в житті, яке вона повинна знайти та не відступати від нього. Тільки коли людина займається своєю "сродною працею", вона може відчувати справжнє задоволення та реалізувати свій потенціал.
Ще одним важливим українським філософом-письменником був Василь Зубрицький (1752-1796). Народившись у Львівській області, Зубрицький навчався у Львівському університеті, де захопився ідеями французьких просвітників.
У своїх філософських працях Зубрицький розвивав ідеї раціоналізму, виступав проти забобонів та догматизму, закликав до свободи думки та просвітництва. Одним з його найважливіших творів був трактат "Про доказательство", в якому він обґрунтував важливість логіки та раціональних доказів.
Подібно до Сковороди, Зубрицький також вважав, що кожна людина має своє призначення в житті і повинна шукати своєї "сродної праці". Він зазначав, що справжнє щастя полягає в корисності для суспільства та в розвитку розумових та моральних здібностей.
Ще одним представником українського Просвітництва був Яків Козельський (1718-1789). Він був українським філософом, педагогом та письменником, який відіграв значну роль у розвитку української освіти та філософської думки.
Народившись у Чернігівській губернії, Козельський навчався у Києво-Могилянській академії. Після закінчення академії він працював викладачем в Острозькій академії, а потім став ректором Харківського колегіуму.
У своїх філософських працях Козельський розвивав ідеї сенсуалізму та емпіризму. Він вважав, що джерелом знань є чуттєвий досвід, а не розум чи авторитет. Він також відкидав будь-які форми догматизму і закликав до свободи думки.
Крім того, Козельський був одним із перших українських філософів, хто звернувся до питань етики. У своїх роботах він стверджував, що вищою метою людини є щастя, яке досягається через моральну поведінку.
Ідеї Сковороди, Зубрицького, Козельського та інших українських філософів-письменників доби Просвітництва значно вплинули на розвиток української філософії та суспільної думки. Їхні роботи сприяли поширенню раціоналізму, індивідуалізму та секуляризму в Україні, заклавши основу для подальшого розвитку української культури та філософії.
Григорій Сковорода: філософ і письменник доби Просвітництва
Григорій Савич Сковорода (1722–1794) — видатний український філософ, поет, педагог і просвітитель, один з найбільш відомих представників української культури XVIII століття. Його філософські ідеї та літературна творчість зробили значний вплив на розвиток української думки і стали невід'ємною частиною української національної свідомості.
Народився Григорій Сковорода в селі Чорнухи на Полтавщині в сім'ї козака-музики. З дитинства виявляв неабиякі здібності до музики та науки. У юності ив до Києво-Могилянської академії, де здобув ґрунтовну освіту з філософії, теології, літератури, мов та природничих наук. Після закінчення академії викладав поетику, грецьку мову та етику.
Однак невдовзі Сковорода розчарувався в академічному житті та покинув викладацьку діяльність. Він обрав шлях мандрівного філософа, подорожуючи Україною та росією. Його життя було сповнене пошуків істини, пригод і зустрічей з різними людьми.
У своїх філософських працях Сковорода розвивав ідеї про самопізнання, свободу особистості та духовне просвітлення. Він стверджував, що справжнім щастям є життя у злагоді з природою, розумом і серцем. Сковорода підкреслював значення освіти та виховання як засобу формування чесної та щасливої людини.
У своїх поетичних творах Сковорода використовував алегоричну мову, притчі та метафори, щоб донести до читачів свої філософські ідеї. Його твори, зокрема «Сад божественних пісень», стали популярними серед українського народу та є невід'ємною частиною української літератури.
Філософія та творчість Григорія Сковороди мали значний вплив на розвиток української культури та мислення. Його ідеї про свободу, самопізнання і духовне зростання надихнули багатьох українських діячів науки, літератури, мистецтва та політики. Сьогодні Сковорода вважається одним з найвидатніших українських мислителів і письменників, його спадщина продовжує жити і впливати на формування української національної ідентичності.
Думки експертів
Професор Микола Опенько
Українська філософія доби Просвітництва базувалася на засадах гуманізму, раціоналізму й природного права. Вона формувала новий погляд на світ, який мав на меті освіту та моральне виховання, виступав проти деспотизму, кріпацтва й релігійної нетерпимості.
Найвидатнішим українським філософом і письменником епохи Просвітництва був Григорій Савич Сковорода (1722-1794). Він був мандрівним мудрецем, який не мав постійного дому, і присвятив своє життя навчанню й самопізнанню.
Сковорода виступав за свободу особистості, природну рівність усіх людей та необхідність самопізнання. Свої філософські погляди він викладав у алегоричних творах, поезіях, проповідях та діалогах.
У своїх творах Сковорода розкривав діалектичну природу світу: існування протилежностей як двигуна розвитку; єдність і боротьбу добра і зла, істини і брехні. Він наголошував на важливості самопізнання та розвитку внутрішньої гармонії як шляху до щастя.
Філософія Сковороди мала глибокий вплив на розвиток української культури та світогляду і залишається актуальною й сьогодні. Його ідеї свободи, рівності та самопізнання стали невід’ємною частиною української національної свідомості.
Відповіді на питання
Запитання 1:
Який український письменник-філософ був найвпливовішим представником доби Просвітництва в Україні?
Відповідь:
Григорій Савич Сковорода
Григорій Сковорода (1722-1794) був видатним українським філософом-гуманістом, письменником, поетом і педагогом. Його філософія грунтувалася на принципах просвітництва: розумності, свободи і самопізнання.
Запитання 2:
Які основні ідеї висловлював у своїх творах Григорій Сковорода?
Відповідь:
У своїх творах Сковорода проповідував ідеали доброчесності, пошуку істини та самовдосконалення. Він закликав до свободи думки, перевірки традицій розумом і самостійного пошуку шляхів до щастя.
Запитання 3:
Окрім Сковороди, які інші українські філософи-письменники долучилися до доби Просвітництва?
Відповідь:
Поміж інших філософів-письменників українського Просвітництва можна виділити:
- Феофан Прокопович (1681-1736)
- Яків Козельський (1750-1794)
- Василь Григорович-Барський (1701-1747)
Ці особистості сприяли поширенню ідей просвітництва в Україні, відстоювали принципи раціоналізму та гуманізму.
Запитання 4:
Як вплинули ідеї Просвітництва на українську культуру та суспільство?
Відповідь:
Ідеї Просвітництва мали значний вплив на українську культуру та суспільство. Вони сприяли розвиткові національного самоусвідомлення, боротьбі проти феодального гніту, поширенню освіти і науки.
Запитання 5:
У якому літературному жанрі найбільш яскраво проявилося філософське мислення Григорія Сковороди?
Відповідь:
Філософське мислення Сковороди знайшло своє найповніше вираження у його притчах. Ці короткі але повчальні оповідки містять глибокі філософські роздуми про сенс життя, пошук щастя, пізнання добра та зла.
